«Рідна мова – серця подих»

«Любіть Україну, у сні й наяву, вишневу свою Україну, красу її вічно живу і нову, і мову її соловїну» – закликав В. Сосюра.

Рідна мова – це мова, що першою засвоюється дитиною і залишається зрозумілою на все життя. Чується лагідний, теплий голос матері, яким вона будить нас уранці. Хіба ще хтось вміє промовляти такі слова, як наші українські мами? Адже цілий світ визначає, що українська мова – чудова, мелодійна, багата.

Доброю традицією стало святкування в закладі Дня української писемності та мови. Діти вчать вірші, розучують пісні, підбирають цікавий гумор, розучують таночки. Бо недарма ж говорять, що рідна мова – це серця подих. Вона лине з душі, від самісінького серця. І багатий той душею, хто не засмічує її лихослів’ям, а збагачує красивими висловами, цікавими поетичними фразами.

«Розвивайся, звеселяйся, моя рідна мово!
У барвінки зодягайся, українське слово!»